Порушення мовлення – це будь-які відхилення від нормальної вимови. Найчастіше ними страждають діти дошкільного віку, й на цьому етапі проблема легко піддається корекції. Етіологія порушень мовлення може бути пов’язана зі спадковістю, патологічним перебігом вагітності, травмами під час пологів, вадами слуху або зору, перенесеними захворюваннями, стресами. Дуже важливо вчасно звернути увагу на проблему, адже дефекти мовлення заважають дитині навчитися правильно говорити, перешкоджають її спілкуванню, навчанню та загальному розвитку.

У центрі «Апельсин» можна отримати допомогу кваліфікованого дефектолога-логопеда. Тут працюють досвідчені фахівці, що можуть скоригувати навіть важкі мовленнєві порушення за допомогою сучасних дієвих методів.

Як зрозуміти, що в дитини дефекти мовлення

Зазвичай дитина активно вчиться розмовляти у період з 2 до 5 років. У цей час важливо звертати увагу на її звуковимову. Зверніться до логопеда, якщо дитина:

• розмовляє дуже повільно або, навпаки, пришвидшено;
• має обмежений словниковий запас;
• не може вимовити певні звуки;
• замінює одні звуки іншими, переставляє склади місцями;
• не почала говорити до 3 років;
• розмовляє короткими словами та фразами, не може формувати довгих речень.

Класифікація порушень мовлення

Ці розлади розрізняють за причинами, проявами та ступенем тяжкості. Ось найпоширеніші види дефектів мовлення:

1. Алалія – недорозвиток або повна відсутність мовлення внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку. Зазвичай цей розлад формується на етапі внутрішньоутробного розвитку або у ранньому дитинстві (до 3 років).
2. Затримка мовленнєвого розвитку (ЗМР) – уповільнений розвиток мовлення або його відсутність.
3. Афазія – часткова чи повна втрата мовлення, що формується на тлі перенесених нейроінфекцій або травм у дітей старше 3 років.
4. Дислексія та дисграфія – порушення процесу читання та письма. Дитина не може швидко формувати склади у слова, а слова – у речення, переставляє звуки та літери місцями.
5. Дислалія – дефект, що є суто фонетичним. Дитина має нормальний словниковий запас та навички формування фраз, але не може вимовляти один або декілька звуків – наприклад, «р», «ш», «с» тощо.
6. Дизартрія – розлад мовлення, що виникає на тлі порушення артикуляційного праксису. Дитина не може правильно вимовляти звуки та слова через ураження центральної або периферичної нервової системи. Тобто, неправильно працюють нерви язика, губ, піднебіння, голосових зв’язок.
7. Заїкання (логоневроз) – порушення ритмічності, темпу та плавності вимови через судоми м’язів обличчя. Основні ознаки – запинки під час мовлення, повторення звуків та складів, додавання зайвих звуків.
8. Дисфонія – неправильна вимова через порушення в роботі голосоутворюючого апарату.
9. Брадилалія – уповільнене на нечітке мовлення, розтягування слів.
10. Тахілалія – пришвидшена вимова.

Також за ступенем важкості розрізняють легкі, середні та тяжкі порушення мовлення. Щоб виявити, який саме розлад у дитини, та наскільки він серйозний, варто звернутися до ЛОРа та логопеда. Отоларинголог перевіряє, чи є в дитини вади слуху та патології голосоутворюючого апарату. А логопед оцінює мовленнєві навички та розробляє індивідуальний план корекції дефектів.

Порушення мовлення у дорослих

Зазвичай дефекти вимови помітні ще в дитинстві – якщо вчасно розпочати роботу з логопедом, їх можна повністю виправити. Але якщо пропустити момент, то порушення мовлення залишиться та може навіть посилитись, обмежуючи можливість соціальної адаптації та комунікації у мовному середовищі. Ось чому важливо діагностувати дефекти у ранньому віці та вчасно коригувати їх.

Окрім цього, в дорослих людей можуть розвиватися набуті мовленнєві дефекти. Це відбувається після перенесених інфекційних захворювань, травм голови та шиї, інсультів тощо.

Виправлення мовленнєвих порушень

У своїй роботі наші фахівці використовують сучасні ефективні методи:

• спеціальні вправи для дітей з порушеннями мовлення – спрямовані на розвиток артикуляційного та голосоутворювального апарату, постановку правильної дикції, інтонації, тембру;
• дидактичні ігри для дітей з порушеннями мовлення – допомагають зробити процес корекції порушень цікавим та захоплюючим;
• дихальна гімнастика, логопедичний масаж та інші процедури.

Більш детальну схему корекції можна отримати на консультації в нашого логопеда. Він складе план занять та підкаже, чи потрібне додаткове лікування дефектів мови – наприклад, у ЛОРа або невролога.

Профілактика порушень мовлення

Щоб покращити формування мовленнєвих навичок в дитини, рекомендується багато розмовляти з нею, співати пісень, читати їх вголос. Також з ранніх років корисно буде робити спеціальні вправи на дихання, артикуляцію, дикцію.